що вітер відчував у себе у волоссі і був там,
де Він давав мені можливість бути.
Я дякую за сміх, за друзів і пісні, які
я чув,
коли прощався з Вами.
Я дякую за Вашу щирість,
за Ваші погляди та дотики до моїх рук.
Я дякую за ніч і ранок,
за дощ у мене за вікном і за любов,
в яку я довгий час не вірив.
Я дякую за сльози у мене на очах,
Які котилися від радості і смутку,
За те, що я ходив босоніж по траві,
Всміхався мареву нічному, і просто був.
Я просто дякую, а там зустрінемось,
А там побачимо, хто ми, що ми
і для чого всі тут були.
Darmogray
Darmogray